É por isso que, como dito no site oficial:

> Requests é um dos pacotes Python mais baixados de todos os tempos

O jeito de usar é muito simples. Por exemplo, para fazer uma requisição `GET`, você escreveria:

```Python
response = requests.get("http://example.com/some/url")
```

A contra-parte na aplicação FastAPI, a operação de rota, poderia ficar assim:

```Python hl_lines="1"
@app.get("/some/url")
def read_url():

C’est le moment de l’utiliser avec FastAPI. 🚀

Nous avions cette annotation de type :

```Python
q: str | None = None
```

Ce que nous allons faire, c’est l’englober avec `Annotated`, de sorte que cela devienne :

```Python
q: Annotated[str | None] = None
```

/// info | Інформація

Щоб отримувати завантажені файли, спочатку встановіть [`python-multipart`](https://github.com/Kludex/python-multipart).

Переконайтеся, що ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md), активували його, а потім встановили його, наприклад:

```console
$ pip install python-multipart
```

Це необхідно, оскільки завантажені файли передаються у вигляді «form data».

///

/// info | Дополнительная информация

Чтобы получать загруженные файлы, сначала установите [`python-multipart`](https://github.com/Kludex/python-multipart).

Убедитесь, что вы создали [виртуальное окружение](../virtual-environments.md), активировали его, а затем установили пакет, например:

```console
$ pip install python-multipart
```

Это связано с тем, что загружаемые файлы передаются как "данные формы".

///

```bash
.
├── app                  # "app" is a Python package
│   ├── __init__.py      # this file makes "app" a "Python package"
│   ├── main.py          # "main" module, e.g. import app.main
│   ├── dependencies.py  # "dependencies" module, e.g. import app.dependencies
│   └── routers          # "routers" is a "Python subpackage"
│   │   ├── __init__.py  # makes "routers" a "Python subpackage"

Ви робите це за допомогою стандартних сучасних типів Python.

Вам не потрібно вивчати новий синтаксис, методи чи класи конкретної бібліотеки тощо.

Лише стандартний **Python**.

Наприклад, для `int`:

```Python
item_id: int
```

або для складнішої моделі `Item`:

```Python
item: Item
```

...і з цим єдиним оголошенням ви отримуєте:

* `datetime.datetime`:
    * Встроенный в Python `datetime.datetime`.
    * В запросах и ответах будет представлен как `str` в формате ISO 8601, например: `2008-09-15T15:53:00+05:00`.
* `datetime.date`:
    * Встроенный в Python `datetime.date`.
    * В запросах и ответах будет представлен как `str` в формате ISO 8601, например: `2008-09-15`.
* `datetime.time`:
    * Встроенный в Python `datetime.time`.

You do that with standard modern Python types.

You don't have to learn a new syntax, the methods or classes of a specific library, etc.

Just standard **Python**.

For example, for an `int`:

```Python
item_id: int
```

or for a more complex `Item` model:

```Python
item: Item
```

...and with that single declaration you get:

```bash
.
├── app                  # "app" est un package Python
│   ├── __init__.py      # ce fichier fait de "app" un "package Python"
│   ├── main.py          # module "main", ex. import app.main
│   ├── dependencies.py  # module "dependencies", ex. import app.dependencies
│   └── routers          # "routers" est un "sous-package Python"
│   │   ├── __init__.py  # fait de "routers" un "sous-package Python"

Lo haces con tipos estándar modernos de Python.

No tienes que aprender una nueva sintaxis, los métodos o clases de un paquete específico, etc.

Solo **Python** estándar.

Por ejemplo, para un `int`:

```Python
item_id: int
```

o para un modelo `Item` más complejo:

```Python
item: Item
```

...y con esa única declaración obtienes: