* SQLModel ドキュメント
* API ドキュメント
* 自動生成ドキュメント

* データサイエンス
* ディープラーニング
* 機械学習
* 依存性注入
* HTTP Basic 認証
* HTTP Digest
* ISO 形式
* JSON Schema 規格
* JSON スキーマ
* スキーマ定義
* Password Flow
* モバイル

* 非推奨
* 設計された
* 無効
* オンザフライ
* 標準
* デフォルト
* 大文字小文字を区別
* 大文字小文字を区別しない

* アプリケーションを提供する
* ページを配信する

* アプリ
* アプリケーション

* リクエスト
* レスポンス

        public boolean authenticate(jakarta.servlet.http.HttpServletResponse response) {
            return false;
        }

        @Override
        public void login(String username, String password) {
        }

        @Override
        public void logout() {
        }

        @Override
        public java.util.Collection<jakarta.servlet.http.Part> getParts() {

Чтобы это обработать, сначала преобразуем `username` и `password` в `bytes`, закодировав их в UTF-8.

Затем можно использовать `secrets.compare_digest()`, чтобы убедиться, что `credentials.username` равен `"stanleyjobson"`, а `credentials.password` — `"swordfish"`.

{* ../../docs_src/security/tutorial007_an_py310.py hl[1,12:24] *}

Это было бы похоже на:

```Python

Например, в одном из способов использования спецификации OAuth2 (называемом «password flow» - аутентификация по паролю) требуется отправить `username` и `password` в виде полей формы.

<dfn title="спецификация">спецификация</dfn> требует, чтобы поля были строго названы `username` и `password` и отправлялись как поля формы, а не JSON.

{* ../../docs_src/request_forms/tutorial001_an_py310.py hl[9] *}

Наприклад, один зі способів використання специфікації OAuth2 (так званий «password flow») вимагає надсилати `username` та `password` як поля форми.

<dfn title="специфікація">специфікація</dfn> вимагає, щоб ці поля мали точні назви `username` і `password` та надсилалися у вигляді полів форми, а не JSON.

    /** Search engine username configuration key. */
    public static final String FESEN_USERNAME = "fesen.username";

    /** Search engine password configuration key. */
    public static final String FESEN_PASSWORD = "fesen.password";

    // ============================================================
    // Execution Type Constants
    // ============================================================

Щоб це обійти, ми спочатку перетворюємо `username` і `password` у `bytes`, кодувавши їх у UTF-8.

Потім ми можемо використати `secrets.compare_digest()`, щоб упевнитися, що `credentials.username` дорівнює `"stanleyjobson"`, а `credentials.password` дорівнює `"swordfish"`.

{* ../../docs_src/security/tutorial007_an_py310.py hl[1,12:24] *}

Це було б подібно до:

        @Override
        public boolean authenticate(jakarta.servlet.http.HttpServletResponse response) {
            return false;
        }

        @Override
        public void login(String username, String password) {
        }

        @Override
        public void logout() {
        }

        @Override
        public java.util.Collection<jakarta.servlet.http.Part> getParts() {
            return null;

UserInDB(**user_dict)
```

以下と同等の結果になります:

```Python
UserInDB(
    username="john",
    password="secret",
    email="******@****.***",
    full_name=None,
)
```

もっと正確に言えば、`user_dict`を将来的にどんな内容であっても直接使用することになります:

```Python
UserInDB(
    username = user_dict["username"],
    password = user_dict["password"],
    email = user_dict["email"],
    full_name = user_dict["full_name"],
)
```

Par exemple, dans l'une des manières dont la spécification OAuth2 peut être utilisée (appelée « password flow »), il est requis d'envoyer un `username` et un `password` comme champs de formulaire.

La <dfn title="spécification">spécification</dfn> exige que les champs soient exactement nommés `username` et `password`, et qu'ils soient envoyés en tant que champs de formulaire, pas en JSON.