Чтобы это обработать, сначала преобразуем `username` и `password` в `bytes`, закодировав их в UTF-8.

Затем можно использовать `secrets.compare_digest()`, чтобы убедиться, что `credentials.username` равен `"stanleyjobson"`, а `credentials.password` — `"swordfish"`.

{* ../../docs_src/security/tutorial007_an_py310.py hl[1,12:24] *}

Это было бы похоже на:

```Python

    * İçinde gönderilen `username` ve `password` bulunur.

{* ../../docs_src/security/tutorial006_an_py310.py hl[4,8,12] *}

URL’yi ilk kez açmaya çalıştığınızda (veya dokümanlardaki "Execute" butonuna tıkladığınızda) tarayıcı sizden kullanıcı adınızı ve şifrenizi ister:

<img src="/img/tutorial/security/image12.png">

## Kullanıcı adını kontrol edin { #check-the-username }

Daha kapsamlı bir örneğe bakalım.

O yüzden basitleştirilmiş bu bakış açısından üzerinden geçelim:

* Kullanıcı frontend’de `username` ve `password` yazar ve `Enter`’a basar.
* Frontend (kullanıcının browser’ında çalışır), bu `username` ve `password` değerlerini API’mizdeki belirli bir URL’ye gönderir (`tokenUrl="token"` ile tanımlanan).
* API, `username` ve `password` değerlerini kontrol eder ve bir "token" ile response döner (henüz bunların hiçbirini implement etmedik).

Voyons cela selon ce point de vue simplifié :

- L'utilisateur saisit le `username` et le `password` dans le frontend, puis appuie sur Entrée.
- Le frontend (exécuté dans le navigateur de l'utilisateur) envoie ce `username` et ce `password` vers une URL spécifique de notre API (déclarée avec `tokenUrl="token"`).
- L'API vérifie ce `username` et ce `password`, et répond avec un « token » (nous n'avons encore rien implémenté de tout cela).

Um dies zu lösen, konvertieren wir zunächst den `username` und das `password` in UTF-8-codierte `bytes`.

Dann können wir `secrets.compare_digest()` verwenden, um sicherzustellen, dass `credentials.username` `"stanleyjobson"` und `credentials.password` `"swordfish"` ist.

{* ../../docs_src/security/tutorial007_an_py310.py hl[1,12:24] *}

Dies wäre das gleiche wie:

```Python

        @Override
        public boolean authenticate(jakarta.servlet.http.HttpServletResponse response) {
            return false;
        }

        @Override
        public void login(String username, String password) {
        }

        @Override
        public void logout() {
        }

        @Override
        public java.util.Collection<jakarta.servlet.http.Part> getParts() {

        assertEquals(25, fileAuthPager.getPageSize());
        assertEquals(1, fileAuthPager.getCurrentPageNumber());
        assertNull(fileAuthPager.id);
        assertNull(fileAuthPager.port);
        assertNull(fileAuthPager.username);
        assertNull(fileAuthPager.fileConfigId);
        assertNull(fileAuthPager.versionNo);

        fileAuthPager.setAllRecordCount(999);
        assertEquals(999, fileAuthPager.getAllRecordCount());

# 패스워드와 Bearer를 이용한 간단한 OAuth2 { #simple-oauth2-with-password-and-bearer }

이제 이전 장에서 빌드하고 누락된 부분을 추가하여 완전한 보안 흐름을 갖도록 하겠습니다.

## `username`와 `password` 얻기 { #get-the-username-and-password }

**FastAPI** 보안 유틸리티를 사용하여 `username` 및 `password`를 가져올 것입니다.

OAuth2는 (우리가 사용하고 있는) "패스워드 플로우"을 사용할 때 클라이언트/유저가 `username` 및 `password` 필드를 폼 데이터로 보내야 함을 지정합니다.

그리고 사양에는 필드의 이름을 그렇게 지정해야 한다고 나와 있습니다. 따라서 `user-name` 또는 `email`은 작동하지 않습니다.

<dfn title="спецификация">спецификация</dfn> требует, чтобы поля были строго названы `username` и `password` и отправлялись как поля формы, а не JSON.

С помощью `Form` вы можете объявить те же настройки, что и с `Body` (и `Query`, `Path`, `Cookie`), включая валидацию, примеры, псевдоним (например, `user-name` вместо `username`) и т.д.

/// info | Дополнительная информация

<dfn title="специфікація">специфікація</dfn> вимагає, щоб ці поля мали точні назви `username` і `password` та надсилалися у вигляді полів форми, а не JSON.

З `Form` ви можете оголошувати ті ж конфігурації, що і з `Body` (та `Query`, `Path`, `Cookie`), включаючи валідацію, приклади, псевдоніми (наприклад, `user-name` замість `username`) тощо.

/// info | Інформація