assertNotNull(param.getValues());
        assertEquals(1000, param.getValues().length);
        assertEquals("value0", param.getValues()[0]);
        assertEquals("value999", param.getValues()[999]);
    }

    public void test_veryLongStrings() {
        // Test with very long strings
        StringBuilder longNameBuilder = new StringBuilder();
        for (int i = 0; i < 10000; i++) {

```
https://yourapi.com/invoices/?callback_url=https://www.external.org/events
```

with a JSON body of:

```JSON
{
    "id": "2expen51ve",
    "customer": "Mr. Richie Rich",
    "total": "9999"
}
```

then *your API* will process the invoice, and at some point later, send a callback request to the `callback_url` (the *external API*):

```
https://www.external.org/events/invoices/2expen51ve
```

```
https://yourapi.com/invoices/?callback_url=https://www.external.org/events
```

com um corpo JSON de:

```JSON
{
    "id": "2expen51ve",
    "customer": "Mr. Richie Rich",
    "total": "9999"
}
```

então *sua API* processará a fatura e, em algum momento posterior, enviará uma solicitação de callback para o `callback_url` (a *API externa*):

```
https://www.external.org/events/invoices/2expen51ve

        assertEquals("1000bytes", MemoryUtil.byteCountToDisplaySize(1000L));
        assertEquals("1.024KB", MemoryUtil.byteCountToDisplaySize(FileUtils.ONE_KB));
        assertEquals("999.999KB", MemoryUtil.byteCountToDisplaySize(999_999L));
        assertEquals("1000KB", MemoryUtil.byteCountToDisplaySize(1000_000L));
        assertEquals("1.024MB", MemoryUtil.byteCountToDisplaySize(FileUtils.ONE_MB));

        // Test invalid information level
        IllegalArgumentException exception =
                assertThrows(IllegalArgumentException.class, () -> Trans2QueryPathInformation.mapInformationLevel(999));
        assertTrue(exception.getMessage().contains("Unsupported information level"));
    }

    @Test
    void testToString() {

* Він не має доступу до цього ресурсу.
* Елемент, до якого він намагається отримати доступ, не існує.
* тощо.

У таких випадках зазвичай повертається **HTTP статус-код** в діапазоні **400** (від 400 до 499).

Це схоже на HTTP статус-коди 200 (від 200 до 299). Ці "200" статус-коди означають, що запит пройшов успішно.

Статус-коди в діапазоні 400 означають, що сталася помилка з боку клієнта.

  }

  public void testNull() throws Exception {
    new NullPointerTester()
        .setDefault(CountDownLatch.class, new CountDownLatch(0))
        .setDefault(Semaphore.class, new Semaphore(999))
        .testAllPublicStaticMethods(Uninterruptibles.class);
  }

  // IncrementableCountDownLatch.await() tests

  // CountDownLatch.await() tests

  // Condition.await() tests

* El cliente no tiene acceso a ese recurso.
* El ítem al que el cliente intentaba acceder no existe.
* etc.

En estos casos, normalmente devolverías un **código de estado HTTP** en el rango de **400** (de 400 a 499).

Esto es similar a los códigos de estado HTTP 200 (de 200 a 299). Esos códigos de estado "200" significan que de alguna manera hubo un "éxito" en el request.

* O item que o cliente está tentando acessar não existe.
* etc.


Nesses casos, você normalmente retornaria um **HTTP status code** próximo ao status code na faixa do status code **400** (do 400 ao 499).

Isso é bastante similar ao caso do HTTP status code 200 (do 200 ao 299). Esses "200" status codes significam que, de algum modo, houve sucesso na requisição.

    public void test_get_notFound() {
        // Load data first
        protwordsFile.reload(null);

        // Test getting non-existing item
        OptionalEntity<ProtwordsItem> item = protwordsFile.get(999);
        assertFalse(item.isPresent());
    }

    public void test_get_withUnloadedData() {
        // Test getting item when data is not loaded yet
        OptionalEntity<ProtwordsItem> item = protwordsFile.get(1);