TEST_F(CApiAttributesTest, ShapeList) {
  const int64_t shape_1[] = {1, 3};
  const int64_t shape_2[] = {2, 4, 6};
  const int64_t* list[] = {&shape_1[0], &shape_2[0]};
  const size_t list_size = TF_ARRAYSIZE(list);
  const int ndims[] = {TF_ARRAYSIZE(shape_1), TF_ARRAYSIZE(shape_2)};
  const int total_ndims = 5;  // ndims[0] + ndims[1]

  auto desc = init("list(shape)");
  TF_SetAttrShapeList(desc, "v", list, ndims, list_size);

Для цього використовуємо `security_scopes.scopes`, що містить `list` із усіма цими scopes як `str`.

{* ../../docs_src/security/tutorial005_an_py310.py hl[130:136] *}

## Дерево залежностей і scopes { #dependency-tree-and-scopes }

Ще раз розгляньмо дерево залежностей і scopes.

                            * *Path operation* `read_system_status` için `security_scopes.scopes` `[]` (boş) olur; çünkü herhangi bir `Security` ile `scopes` tanımlamamıştır ve dependency'si olan `get_current_user` da `scopes` tanımlamaz.

/// tip | İpucu

Buradaki önemli ve "sihirli" nokta şu: `get_current_user`, her *path operation* için kontrol etmesi gereken farklı bir `scopes` listesi alır.

/// tip | Dica

A coisa importante e "mágica" aqui é que `get_current_user` terá diferentes listas de `scopes` para validar para cada *operação de rota*.

Nevertheless, you still enforce those scopes, or any other security/authorization requirement, however you need, in your code.

In many cases, OAuth2 with scopes can be an overkill.

But if you know you need it, or you are curious, keep reading.

///

## OAuth2 scopes and OpenAPI { #oauth2-scopes-and-openapi }

## Die `scopes` verifizieren { #verify-the-scopes }

Wir überprüfen nun, ob das empfangene Token alle Scopes enthält, die von dieser Abhängigkeit und deren Verwendern (einschließlich *Pfadoperationen*) gefordert werden. Andernfalls lösen wir eine `HTTPException` aus.

Hierzu verwenden wir `security_scopes.scopes`, das eine `list`e mit allen diesen Scopes als `str` enthält.

{* ../../docs_src/security/tutorial005_an_py310.py hl[47,117:129] *}

## 校验 `scopes` { #verify-the-scopes }

现在我们要验证，这个依赖以及所有依赖者（包括*路径操作*）所需的所有作用域，是否都包含在接收到的令牌里的作用域中，否则就抛出 `HTTPException`。

为此，我们使用 `security_scopes.scopes`，它包含一个由这些作用域组成的 `list[str]`。

{* ../../docs_src/security/tutorial005_an_py310.py hl[130:136] *}

## 依赖树与作用域 { #dependency-tree-and-scopes }

再次回顾这个依赖树与作用域。

你不一定需要 OAuth2 scopes，你可以用任何你想要的方式處理驗證與授權。

但帶有 scopes 的 OAuth2 可以很漂亮地整合進你的 API（透過 OpenAPI）與 API 文件。

無論如何，你仍然會在程式碼中，依你的需求，強制檢查那些 scopes，或其他任何安全性／授權需求。

在許多情況下，帶有 scopes 的 OAuth2 可能有點大材小用。

但如果你確定需要，或是好奇，請繼續閱讀。

///

## OAuth2 scopes 與 OpenAPI { #oauth2-scopes-and-openapi }

OAuth2 規格將「scopes」定義為以空白分隔的一串字串列表。

每個字串的內容可以有任意格式，但不應包含空白。

這些 scopes 代表「權限」。

在 OpenAPI（例如 API 文件）中，你可以定義「security schemes」。

## Проверка `scopes` { #verify-the-scopes }

Теперь проверяем, что все требуемые scopes — этой зависимостью и всеми зависящими (включая операции пути) — присутствуют среди scopes, предоставленных в полученном токене, иначе вызываем `HTTPException`.

Для этого используем `security_scopes.scopes`, содержащий `list` со всеми этими scopes как `str`.

## Verificar los `scopes` { #verify-the-scopes }

Ahora verificamos que todos los scopes requeridos, por esta dependencia y todos los dependientes (incluyendo *path operations*), estén incluidos en los scopes proporcionados en el token recibido, de lo contrario, lanzamos una `HTTPException`.

Para esto, usamos `security_scopes.scopes`, que contiene una `list` con todos estos scopes como `str`.