* the License.
 */

package com.google.common.hash;

import static com.google.common.hash.Hashing.ChecksumType.ADLER_32;
import static com.google.common.hash.Hashing.ChecksumType.CRC_32;
import static com.google.common.truth.Truth.assertThat;

import java.util.zip.Checksum;
import junit.framework.TestCase;
import org.jspecify.annotations.NullUnmarked;

      V value = entry.getValue();
      checkEntryNotNull(key, value);
      int keyHash = key.hashCode();
      int valueHash = value.hashCode();
      int keyBucket = Hashing.smear(keyHash) & mask;
      int valueBucket = Hashing.smear(valueHash) & mask;

      ImmutableMapEntry<K, V> nextInKeyBucket = keyTable[keyBucket];
      ImmutableMapEntry<K, V> nextInValueBucket = valueTable[valueBucket];
      try {

    assertHash(593689054, murmur3_32().hashInt(0));
    assertHash(-189366624, murmur3_32().hashInt(-42));
    assertHash(-1134849565, murmur3_32().hashInt(42));
    assertHash(-1718298732, murmur3_32().hashInt(Integer.MIN_VALUE));
    assertHash(-1653689534, murmur3_32().hashInt(Integer.MAX_VALUE));
  }

  public void testKnownLongInputs() {
    assertHash(1669671676, murmur3_32().hashLong(0L));

    assertHash(593689054, murmur3_32().hashInt(0));
    assertHash(-189366624, murmur3_32().hashInt(-42));
    assertHash(-1134849565, murmur3_32().hashInt(42));
    assertHash(-1718298732, murmur3_32().hashInt(Integer.MIN_VALUE));
    assertHash(-1653689534, murmur3_32().hashInt(Integer.MAX_VALUE));
  }

  public void testKnownLongInputs() {
    assertHash(1669671676, murmur3_32().hashLong(0L));

  @Override
  public int hashCode() {
    return getClass().hashCode() ^ seed;
  }

  @Override
  public HashCode hashInt(int input) {
    int k1 = mixK1(input);
    int h1 = mixH1(seed, k1);

    return fmix(h1, Ints.BYTES);
  }

  @Override
  public HashCode hashLong(long input) {
    int low = (int) input;
    int high = (int) (input >>> 32);

    int k1 = mixK1(low);

 * (Modified to adapt to Guava coding conventions and to use the HashFunction interface)
 */

package com.google.common.hash;

import static com.google.common.hash.Hashing.GOOD_FAST_HASH_SEED;
import static java.lang.Byte.toUnsignedInt;

import com.google.errorprone.annotations.Immutable;
import java.io.Serializable;
import java.nio.ByteBuffer;
import java.nio.ByteOrder;

   * @param h hash code
   */
  static int rehash(int h) {
    // Spread bits to regularize both segment and index locations,
    // using variant of single-word Wang/Jenkins hash.
    // TODO(kevinb): use Hashing/move this to Hashing?
    h += (h << 15) ^ 0xffffcd7d;
    h ^= h >>> 10;
    h += h << 3;
    h ^= h >>> 6;
    h += (h << 2) + (h << 14);
    return h ^ (h >>> 16);
  }

  /**

# OAuth2 з паролем (і хешуванням), Bearer з токенами JWT { #oauth2-with-password-and-hashing-bearer-with-jwt-tokens }

Тепер, коли ми маємо весь потік безпеки, зробімо застосунок справді захищеним, використовуючи токени <abbr title="JSON Web Tokens - Токени JSON Web">JWT</abbr> і безпечне хешування паролів.

Цей код ви можете реально використовувати у своєму застосунку, зберігати хеші паролів у своїй базі даних тощо.

# OAuth2 с паролем (и хешированием), Bearer с JWT-токенами { #oauth2-with-password-and-hashing-bearer-with-jwt-tokens }

Теперь, когда у нас определен процесс обеспечения безопасности, давайте сделаем приложение действительно безопасным, используя токены <abbr title="JSON Web Tokens - веб‑токены JSON">JWT</abbr> и безопасное хеширование паролей.

Этот код можно реально использовать в своем приложении, сохранять хэши паролей в базе данных и т.д.

///

## 패스워드 해싱 { #password-hashing }

"해싱(Hashing)"은 어떤 내용(여기서는 패스워드)을 알아볼 수 없는 바이트 시퀀스(그냥 문자열)로 변환하는 것을 의미합니다.

정확히 같은 내용(정확히 같은 패스워드)을 넣으면 정확히 같은 알아볼 수 없는 문자열이 나옵니다.

하지만 그 알아볼 수 없는 문자열에서 다시 패스워드로 되돌릴 수는 없습니다.

### 패스워드 해싱을 사용하는 이유 { #why-use-password-hashing }

데이터베이스를 탈취당하더라도, 침입자는 사용자의 평문 패스워드 대신 해시만 얻게 됩니다.