## Caveat { #caveat }

If you need to perform heavy background computation and you don't necessarily need it to be run by the same process (for example, you don't need to share memory, variables, etc), you might benefit from using other bigger tools like <a href="https://docs.celeryq.dev" class="external-link" target="_blank">Celery</a>.

`TestClient`는 <a href="https://www.python-httpx.org" class="external-link" target="_blank">HTTPX</a>를 기반으로 하고 있으며, 다행히 이를 직접 사용하여 API를 테스트할 수 있습니다.

## 예시

간단한 예시를 위해 [더 큰 어플리케이션 만들기](../ko/tutorial/bigger-applications.md){.internal-link target=_blank} 와 [테스트](../ko/tutorial/testing.md){.internal-link target=_blank}:에서 다룬 파일 구조와 비슷한 형태를 확인해봅시다:

```
.
├── app
│   ├── __init__.py
│   ├── main.py
│   └── test_main.py

Також Ваш **FastAPI**-застосунок може складатися з кількох файлів або модулів тощо.

### Файл застосунку **FastAPI**

Припустимо, у Вас є структура файлів, описана в розділі [Більші застосунки](bigger-applications.md){.internal-link target=_blank}:

```
.
├── app
│   ├── __init__.py
│   └── main.py
```
У файлі `main.py` знаходиться Ваш застосунок **FastAPI** :

{* ../../docs_src/app_testing/main.py *}

Sehen wir uns zunächst an, wie Editor, mypy und andere Tools dies sehen würden.

`BaseUser` verfügt über die Basis-Felder. Dann erbt `UserIn` von `BaseUser` und fügt das Feld `password` hinzu, sodass es nun alle Felder beider Modelle hat.

Wir annotieren den Funktionsrückgabetyp als `BaseUser`, geben aber tatsächlich eine `UserIn`-Instanz zurück.

/*
 * Licensed to the Apache Software Foundation (ASF) under one
 * or more contributor license agreements.  See the NOTICE file
 * distributed with this work for additional information
 * regarding copyright ownership.  The ASF licenses this file
 * to you under the Apache License, Version 2.0 (the
 * "License"); you may not use this file except in compliance
 * with the License.  You may obtain a copy of the License at
 *

func TestMaxPartID(t *testing.T) {
	sizes := []struct {
		isMax bool
		partN int
	}{
		// Test - 1 part number within max part number.
		{
			false,
			globalMaxPartID - 1,
		},
		// Test - 2 part number bigger than max part number.
		{
			true,
			globalMaxPartID + 1,
		},
	}

	for i, s := range sizes {
		isMax := isMaxPartID(s.partN)
		if isMax != s.isMax {

### Arquivo da aplicação **FastAPI** { #fastapi-app-file }

Digamos que você tenha uma estrutura de arquivo conforme descrito em [Aplicações maiores](bigger-applications.md){.internal-link target=_blank}:

```
.
├── app
│   ├── __init__.py
│   └── main.py
```

No arquivo `main.py` você tem sua aplicação **FastAPI**:

	directoryEndSignature    = 0x06054b50
	directory64LocSignature  = 0x07064b50
	directory64EndSignature  = 0x06064b50
	dataDescriptorSignature  = 0x08074b50 // de-facto standard; required by OS X Finder
	fileHeaderLen            = 30         // + filename + extra
	directoryHeaderLen       = 46         // + filename + extra + comment
	directoryEndLen          = 22         // + comment

### Archivo de aplicación **FastAPI** { #fastapi-app-file }

Digamos que tienes una estructura de archivos como se describe en [Aplicaciones Más Grandes](bigger-applications.md){.internal-link target=_blank}:

```
.
├── app
│   ├── __init__.py
│   └── main.py
```

En el archivo `main.py` tienes tu aplicación de **FastAPI**:

### Файл приложения **FastAPI** { #fastapi-app-file }

Допустим, структура файлов Вашего приложения похожа на ту, что описана на странице [Более крупные приложения](bigger-applications.md){.internal-link target=_blank}:

```
.
├── app
│   ├── __init__.py
│   └── main.py
```

В файле `main.py` находится Ваше приложение **FastAPI**: