):
    if security_scopes.scopes:
        authenticate_value = f'Bearer scope="{security_scopes.scope_str}"'
    else:
        authenticate_value = "Bearer"
    credentials_exception = HTTPException(
        status_code=status.HTTP_401_UNAUTHORIZED,
        detail="Could not validate credentials",
        headers={"WWW-Authenticate": authenticate_value},
    )
    try:

    security_scopes: SecurityScopes, token: str = Depends(oauth2_scheme)
):
    if security_scopes.scopes:
        authenticate_value = f'Bearer scope="{security_scopes.scope_str}"'
    else:
        authenticate_value = "Bearer"
    credentials_exception = HTTPException(
        status_code=status.HTTP_401_UNAUTHORIZED,
        detail="Could not validate credentials",
        headers={"WWW-Authenticate": authenticate_value},
    )
    try:

`**user_dict`에 대한 자세한 설명은 [**추가 모델** 문서](../extra-models.md#about-user-in-dict)를 다시 확인해보세요.

///

## 토큰 반환하기 { #return-the-token }

`token` 엔드포인트의 응답은 JSON 객체여야 합니다.

`token_type`이 있어야 합니다. 여기서는 "Bearer" 토큰을 사용하므로 토큰 유형은 "`bearer`"여야 합니다.

그리고 액세스 토큰을 포함하는 문자열과 함께 `access_token`이 있어야 합니다.

이 간단한 예제에서는 완전히 안전하지 않고, 동일한 `username`을 토큰으로 반환합니다.

/// tip | 팁

* `apiKey`: специфічний для застосунку ключ, який може передаватися через:
    * Параметр запиту.
    * Заголовок.
    * Кукі.
* `http`: стандартні системи HTTP-автентифікації, включаючи:
    * `bearer`: заголовок `Authorization` зі значенням `Bearer ` та токеном. Це успадковано з OAuth2.
    * базову автентифікацію HTTP.
    * HTTP дайджест тощо.
* `oauth2`: усі способи обробки безпеки за допомогою OAuth2 (так звані «потоки»).

Und diese Modelle teilen alle eine Menge der Daten und verdoppeln Attributnamen und -typen.

Wir könnten es besser machen.

Wir können ein `UserBase`-Modell deklarieren, das als Basis für unsere anderen Modelle dient. Und dann können wir Unterklassen dieses Modells erstellen, die seine Attribute (Typdeklarationen, Validierung usw.) erben.

					</div>
					<div class="card-footer">
						<div id="errorBanner" class="error-banner d-none" role="alert">
							<div class="error-banner-content">
								<i class="fa fa-exclamation-triangle me-2" aria-hidden="true"></i>
								<span class="error-message"></span>
							</div>
							<button type="button" class="error-banner-retry btn btn-sm btn-outline-light">

client = TestClient(app)


def test_security_http_bearer():
    response = client.get("/users/me", headers={"Authorization": "Bearer foobar"})
    assert response.status_code == 200, response.text
    assert response.json() == {"scheme": "Bearer", "credentials": "foobar"}


def test_security_http_bearer_no_credentials():
    response = client.get("/users/me")

# パスワードとBearerによるシンプルなOAuth2 { #simple-oauth2-with-password-and-bearer }

前章から発展させて、完全なセキュリティフローに必要な不足部分を追加していきます。

## `username` と `password` を取得する { #get-the-username-and-password }

`username` と `password` を取得するために **FastAPI** のセキュリティユーティリティを使います。

OAuth2 では、「password flow」（ここで使用するフロー）を使う場合、クライアント/ユーザーはフォームデータとして `username` と `password` フィールドを送信する必要があります。

しかも、フィールド名はこの通りでなければなりません。つまり、`user-name` や `email` では動作しません。

# Aktuellen Benutzer abrufen { #get-current-user }

Im vorherigen Kapitel hat das Sicherheitssystem (das auf dem Dependency Injection System basiert) der *Pfadoperation-Funktion* einen `token` vom Typ `str` überreicht:

{* ../../docs_src/security/tutorial001_an_py310.py hl[12] *}

Aber das ist immer noch nicht so nützlich.

Lassen wir es uns den aktuellen Benutzer überreichen.

## Ein Benutzermodell erstellen { #create-a-user-model }

 */
public class AccessTokenHelper {

    /**
     * Default constructor.
     */
    public AccessTokenHelper() {
        // nothing
    }

    /**
     * The bearer string.
     */
    protected static final String BEARER = "Bearer";

    /**
     * The random instance.
     */
    protected Random random = new SecureRandom();

    /**
     * Generate the access token.
     * @return The access token.