그 다음 인증서를 사용해 클라이언트와 TLS Termination Proxy는 나머지 **TCP 통신**을 어떻게 **암호화할지 결정**합니다. 이로써 **TLS 핸드셰이크** 단계가 완료됩니다.

이후 클라이언트와 서버는 TLS가 제공하는 **암호화된 TCP 연결**을 갖게 됩니다. 그리고 그 연결을 사용해 실제 **HTTP 통신**을 시작할 수 있습니다.

이것이 바로 **HTTPS**입니다. 순수(암호화되지 않은) TCP 연결 대신 **안전한 TLS 연결** 안에서 **HTTP**를 그대로 사용하는 것입니다.

/// tip | 팁

통신의 암호화는 HTTP 레벨이 아니라 **TCP 레벨**에서 일어난다는 점에 주의하세요.

///

### HTTPS 요청 { #https-request }

 * Don't start a new attempt until 250 ms after the most recent attempt was started.
 * Keep whichever TCP connection succeeds first and cancel all the others.
 * Race TCP only. Only attempt a TLS handshake on the winning TCP connection.

* Шифрование соединения происходит на **уровне TCP**.
    * Это на один уровень **ниже HTTP**.
    * Поэтому **сертификаты и шифрование** обрабатываются **до HTTP**.
* **TCP не знает о «доменах»**. Только об IP-адресах.
    * Информация о **конкретном домене** передаётся в **данных HTTP**.

So brauchen Sie vorher nicht zu wissen, wie die Feld-/Attributnamen lauten (wie es bei Pydantic-Modellen der Fall wäre).

Das ist nützlich, wenn Sie Schlüssel empfangen, deren Namen Sie nicht bereits kennen.

---

Ein anderer nützlicher Anwendungsfall ist, wenn Sie Schlüssel eines anderen Typs haben wollen, z. B. `int`.

* Шифрування з'єднання відбувається на **рівні TCP**.
    * Це один шар **нижче від HTTP**.
    * Тож **обробка сертифіката та шифрування** виконується **до HTTP**.
* **TCP не знає про «домени»**. Лише про IP-адреси.
    * Інформація про **конкретний домен**, який запитується, міститься в **даних HTTP**.
* **Сертифікати HTTPS** «засвідчують» **певний домен**, але протокол і шифрування працюють на рівні TCP, **до того як відомо**, з яким доменом маємо справу.

Ardından client ve TLS Termination Proxy, sertifikayı kullanarak **TCP iletişiminin geri kalanını nasıl şifreleyeceklerine** karar verir. Böylece **TLS Handshake** kısmı tamamlanır.

Bundan sonra client ve server arasında **şifreli bir TCP bağlantısı** vardır; TLS’in sağladığı şey budur. Sonra bu bağlantıyı kullanarak gerçek **HTTP iletişimini** başlatabilirler.

      check(connectState == ConnectState.READY)
      events += "plan $id TCP connecting..."

      taskFaker.sleep(tcpConnectDelayNanos)

      if (yieldBeforeTcpConnectReturns) {
        taskFaker.yield()
      }

      return when {
        tcpConnectThrowable != null -> {
          events += "plan $id TCP connect failed"

After this, the client and the server have an **encrypted TCP connection**, this is what TLS provides. And then they can use that connection to start the actual **HTTP communication**.

And that's what **HTTPS** is, it's just plain **HTTP** inside a **secure TLS connection** instead of a pure (unencrypted) TCP connection.

/// tip

/// tip | Tipp

Beachten Sie, dass die Verschlüsselung der Kommunikation auf der **TCP-Ebene** und nicht auf der HTTP-Ebene erfolgt.

///

### HTTPS-Request { #https-request }

Da Client und Server (sprich, der Browser und der TLS-Terminierungsproxy) nun über eine **verschlüsselte TCP-Verbindung** verfügen, können sie die **HTTP-Kommunikation** starten.

Após isso, o cliente e o servidor possuem uma conexão TCP encriptada, que é provida pelo TLS. E então eles podem usar essa conexão para começar a comunicação HTTP propriamente dita.

E isso resume o que é HTTPS, apenas HTTP simples dentro de uma conexão TLS segura em vez de uma conexão TCP pura (não encriptada).

/// tip | Dica