///

## Без Pydantic

Первое, что вам необходимо сделать, это импортировать `BaseModel` из пакета `pydantic`:

{* ../../docs_src/body/tutorial001.py hl[4] *}

## Создание вашей собственной модели

После этого вы описываете вашу модель данных как класс, наследующий от `BaseModel`.

Используйте аннотации типов Python для всех атрибутов:

{* ../../docs_src/body/tutorial001.py hl[7:11] *}

# Body - Вложенные модели

С помощью **FastAPI**, вы можете определять, валидировать, документировать и использовать модели произвольной вложенности (благодаря библиотеке Pydantic).

## Определение полей содержащих списки

Вы можете определять атрибут как подтип. Например, тип `list` в Python:

{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial001_py310.py hl[12] *}

{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial008_py39.py hl[13] *}

## Підтримка в редакторі всюди

Ви отримаєте підтримку в редакторі всюди.

Навіть для елементів у списках:

<img src="/img/tutorial/body-nested-models/image01.png">

Ви не змогли б отримати таку підтримку в редакторі, якби працювали напряму зі  `dict`, а не з моделями Pydantic.

            xpathTransformer.setChildUrlRuleMap(childUrlRuleMap);
            Map<String, String> fieldRuleMap = newLinkedHashMap();
            fieldRuleMap.put("title", "//TITLE");
            fieldRuleMap.put("body", "//BODY");
            fieldRuleMap.put("pcount", "count(//P)");
            fieldRuleMap.put("true", "true()");
            fieldRuleMap.put("false", "false()");
            xpathTransformer.setFieldRuleMap(fieldRuleMap);

	if err := parseJSONBody(ctx, r.Body, &sites, cred.SecretKey); err != nil {
		writeErrorResponseJSON(ctx, w, toAdminAPIErr(ctx, err), r.URL)
		return
	}

	opts := getSRAddOptions(r)
	status, err := globalSiteReplicationSys.AddPeerClusters(ctx, sites, opts)
	if err != nil {
		adminLogIf(ctx, err)
		writeErrorResponseJSON(ctx, w, toAdminAPIErr(ctx, err), r.URL)
		return
	}

	body, err := json.Marshal(status)

		}
		if testCase.shouldPass && !bytes.Equal(testCase.lifecycleResponse, rec.Body.Bytes()) {
			t.Errorf("Test %d: %s: Expected the response to be `%s`, but instead found `%s`", i+1, instanceType, string(testCase.lifecycleResponse), rec.Body.String())
		}
		errorResponse := APIErrorResponse{}
		err = xml.Unmarshal(rec.Body.Bytes(), &errorResponse)
		if err != nil && !testCase.shouldPass {

		}
	}
}

// Provides a fully populated http request instance, fails otherwise.
func mustNewRequest(method string, urlStr string, contentLength int64, body io.ReadSeeker, t *testing.T) *http.Request {
	req, err := newTestRequest(method, urlStr, contentLength, body)
	if err != nil {
		t.Fatalf("Unable to initialize new http request %s", err)
	}
	return req
}

Cuando usas cualquiera de:

* `Path()`
* `Query()`
* `Header()`
* `Cookie()`
* `Body()`
* `Form()`
* `File()`

también puedes declarar un grupo de `examples` con información adicional que se añadirá a sus **JSON Schemas** dentro de **OpenAPI**.

### `Body` con `examples`

Aquí pasamos `examples` que contiene un ejemplo de los datos esperados en `Body()`:

{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial003_an_py310.py hl[22:29] *}

    /**
     * Checks if this response has a response body.
     *
     * @return true if the response has a body (either as bytes or file), false otherwise
     */
    public boolean hasResponseBody() {
        return responseBodyBytes != null || responseBodyFile != null;
    }

    /**
     * Gets the response body as an InputStream.
     * If the response body is stored as bytes, returns a ByteArrayInputStream.