// Well-formed inputs.
    checkFromStringCase("google.com", 80, "google.com", 80, false);
    checkFromStringCase("google.com", 80, "google.com", 80, false);
    checkFromStringCase("192.0.2.1", 82, "192.0.2.1", 82, false);
    checkFromStringCase("[2001::1]", 84, "2001::1", 84, false);
    checkFromStringCase("2001::3", 86, "2001::3", 86, false);
    checkFromStringCase("host:", 80, "host", 80, false);
  }

    }

    @Test
    void testSetOptionOtherKey() throws DcerpcException {
        dcerpcBinding.setOption("connect", "80");
        assertNotNull(dcerpcBinding.getOptions(), "Options map should be initialized.");
        assertEquals("80", dcerpcBinding.getOptions().get("connect"), "Option value should be set correctly.");
    }

    @Test
    void testGetOptionEndpoint() throws DcerpcException {

  @Test fun testIPv4() {
    val socket =
      MockWebServerSocket(
        FakeSocket(
          localAddress = InetAddress.getByAddress("127.0.0.1", byteArrayOf(127, 0, 0, 1)),
          localPort = 80,
        ),
      )
    val request = RecordedRequest(DEFAULT_REQUEST_LINE_HTTP_1, headers, emptyList(), 0, ByteString.EMPTY, 0, 0, socket)
    assertThat(request.url.toString()).isEqualTo("http://127.0.0.1/")
  }

    val address = factory.newAddress()
    assertThat(address.toString())
      .isEqualTo("Address{example.com:80, proxySelector=RecordingProxySelector}")
  }

  @Test fun addressWithProxyToString() {
    val address = factory.newAddress(proxy = Proxy.NO_PROXY)
    assertThat(address.toString())
      .isEqualTo("Address{example.com:80, proxy=${Proxy.NO_PROXY}}")
  }

Entonces, el navegador enviará un request HTTP `OPTIONS` al backend `:80`, y si el backend envía los headers apropiados autorizando la comunicación desde este origen diferente (`http://localhost:8080`), entonces el navegador `:8080` permitirá que el JavaScript en el frontend envíe su request al backend `:80`.

Para lograr esto, el backend `:80` debe tener una lista de "orígenes permitidos".

Потім браузер надішле HTTP-запит `OPTIONS` до бекенду на порту `:80`, і якщо бекенд надішле відповідні заголовки, що дозволяють комунікацію з цього іншого джерела (`http://localhost:8080`), тоді браузер на порту `:8080` дозволить JavaScript у фронтенді надіслати свій запит до бекенду на порту `:80`.

Щоб досягти цього, бекенд на порту `:80` повинен мати список "дозволених джерел".

TEXT foo(SB), 0, $0
	RET
TEXT foo(SB), 0, $0 // ERROR "symbol foo redeclared"
	RET

GLOBL bar(SB), 0, $8
GLOBL bar(SB), 0, $8 // ERROR "symbol bar redeclared"

DATA bar+0(SB)/8, $0

		globalMinioHost, globalMinioPort = host, port
	}()
	testCases := []struct {
		host, port     string
		expectedResult string
	}{
		{"", "80", "http://127.0.0.1:80"},
		{"127.0.0.1", "80", "http://127.0.0.1:80"},
		{"localhost", "80", "http://localhost:80"},
	}

	for i, testCase := range testCases {
		globalMinioHost, globalMinioPort = testCase.host, testCase.port
		apiEndpoints := getAPIEndpoints()

Then, the browser will send an HTTP `OPTIONS` request to the `:80`-backend, and if the backend sends the appropriate headers authorizing the communication from this different origin (`http://localhost:8080`) then the `:8080`-browser will let the JavaScript in the frontend send its request to the `:80`-backend.

To achieve this, the `:80`-backend must have a list of "allowed origins".

export IP_ADDR=$(powershell -command "(Get-NetIPAddress -AddressFamily IPv4 -InterfaceAlias 'vEthernet (nat)').IPAddress")
netsh interface portproxy add v4tov4 listenaddress=$IP_ADDR listenport=80 connectaddress=169.254.169.254 connectport=80
# A local firewall rule for the container is added in